Лікування грибкових хвороб шкіри sanahost_derm

Лікування грибкових хвороб шкіри в Харкові

Мікози (грибкові хвороби шкіри)

Гриби широко поширені в навколишньому середовищі. Вони мешкають в грунті, на рослинах, паразитують на тваринах і людині. Активність грибів щодо ураження шкіри залежить від багатьох факторів: сезон року, вологість грунту, стан рослин, характер шкірного покриву людини. Інфікування може відбуватися двома основними шляхами:

  1. прямий - припускає безпосередній контакт з грунтом, рослинами, хворою твариною або ж хворою людиною;
  2. непрямий - при зіткненні з різними речами і предметами, що були у вжитку у хворих, а також через предмети догляду за тваринами.

Сприйнятливість людини до грибкової інфекції залежить від стану імунної системи, наявності нейроендокринних порушень, супутніх захворювань, а також стану шкіри. Крім того, мають значення вік, стать, професійні фактори.

Всі грибкові хвороби шкіри (мікози) можна розділити на кілька груп: керотомікози, дерматомікози, кандидози шкіри.

Кератомікози

Для захворювань цієї групи характерне ураження тільки рогового шару шкіри. До них відносять висівкоподібний лишай, який характеризується появою плям кольору кави з молоком різних розмірів і форми. У цих місцях спостерігається висівкоподібному лущення шкіри. Локалізуються плями зазвичай в області грудей, спини (межлопаточная область).

Дерматомікози (дерматомікози)

Це велика група грибкових захворювань, при яких уражаються шкіра, волосся, нігті. Найбільш часто зустрічається епідеомофітія стоп. Клінічна картина заздрості від ступеня тяжкості: від незначних лущення до важкого запального процесу, який характеризується появою бульбашок з щільною покришкою, наповнених каламутним білими вмістом. Іншим різновидом дерматомікозів є рубромікоз. Найбільш часта клінічна форма - рубромікоз стоп. Починається з появи в міжпальцевих складках тріщин з чітким лущенням навколо. Таких хворих турбує свербіж. При несвоєчасному лікуванні захворювання поширюється на нігтьові пластинки.

Кандидоз

Кандидоз може вражати шкіру, слизові оболонки порожнини рота, геніталій. При ураженні шкіри характерною клінічною ознакою є поява ерозій, іноді везикул, пустул.

Діагностика мікозів

Діагностика заснована на клінічних ознаках, зовнішньому огляді, а також хіміко-мікроскопічному дослідженні. Як клінічного матеріалу служать мазки, зіскрібки з уражених поверхонь, а також вміст пустул, везикул. Можливо виявлення мікроорганізмів в так званому нативному (живому) зразку матеріалу за допомогою мікроскопа (наприклад, гриби роду Candida). В інших випадках препарати необхідно попередньо пофарбувати спеціальними барвниками (наприклад, розчином Люголя, або ж за Романовським-Гімза, за Райту та ін.), Після чого їх досліджують за допомогою мікроскопа і встановлюють збудника.

У МЦ «САНА» є все необхідне (лабораторія + досвідчені фахівці) для боротьби з цією недугою.

лікування:

  1. зовнішнє (місцева терапія)
  2. медикаментозне
  3. профілактичне (особиста гігієна).

77